Вимірювання опору заземлюючого контуру виконують після його монтажу для визначення якості з'єднання між його складовими частинами. Захисне заземленіе – це з'єднання з землею всіх струмопровідних елементів електричного обладнання. При короткому замиканні заземлюючий контур приймає на себе велике навантаження. Для запобігання небажаних наслідків заземлення повинно мати якомога менший опір, з метою зменшення потенціалу на заземленої частини електричного обладнання, при цьому обладнання для заземлення також відіграє чималу роль. За невеликий період часу, протягом якого через контур проходить великий електричний струм, встигає спрацювати встановлений у схемі захисний пристрій.
Яким має бути опір заземлення та як зробити його розрахунок? Норма цієї величини встановлюється ПУЕ та ПТЕЕС. Правила будови регламентують величину опору під час випробувань при приймально-здавальних роботах, а Правила експлуатації встановлюють норми для випробувань, що проводяться у період експлуатації обладнання. Також необхідно визначитися з призначенням контуру: для підстанцій вище 1000 вольт, ліній електропередач до та вище 1000 вольт, електроустановок до 1000 вольт.
Згідно ПУЕ та ПТЕЕС для обладнання до 1000 вольт опір заземлення повинен бути у межах:
- 660 вольт – 15 Ом;
- 380 вольт – 30 Ом;
- 220 вольт – 60 Ом.
При наявності природних та повторних заземлювачів:
- 660 вольт – 2 Ом;
- 380 вольт – 4 Ом;
- 220 вольт – 8 Ом.
Як зробити вимірювання?
Замір опору контуру проводиться при вимкненому обладнанні, інакше струм вимірювальної апаратури може потрапити на пристрій, так само як і вимірювач може опинитися під дією, що з'явився в заземлюючому контурі потенціалу. Для заземлення в побуті допускається опір ланцюга у межах 30 Ом.
У якості замірюючих приладів можуть бути використані цифрові та аналогові тестери. У побуті можна скористатися звичайним тестером, а в умовах виробництва для перевірки повинні використовуватися тільки повірені прилади, які числяться у держреєстрі.
Заміри заземлення у домашніх умовах (частіше занулення) проводять між точкою з'єднання нульових кабелів з корпусом електричного щиту та всіма розетками, або ділянками, де виведені заземлюючі лінії. Поверхні, на яких проводяться виміри, повинні бути зачищені від слідів корозії та бруду.
