Блискавковідводи допускається встановлювати як у безпосередній близькості від захищених споруд, так і на них. В якості елементів конструкції можуть служити окремі частини будинку. Всі складові блискавковідводу виготовляються з одного металу.
Для того, щоб зробити блискавковідвід в приватному будинку необхідно спершу визначити його основні частини:
- блискавкоприймач приймає на себе удар блискавки;
- струмовідвід – призначений для відведення струму до заземлювача;
- заземлювач – забезпечує надійний контакт із грунтом з метою відведення розряду блискавки.
Блискавкоприймач
Для виготовлення блискавкоприймача можна використовувати сталевий, мідний або алюмінієвий стрижень. Сталевий стрижень повинен мати площу перерізу близько 50 кв. мм, мідний – 35 кв. мм, алюмінієвий – 70 кв. мм. Також в якості блискавкоприймача дозволяється використовувати частини будови, такі наприклад, як покрівля з металу, огорожі, водостічні труби. Дах має бути цілісною, без розривів, товщина металу: для заліза – 4 мм, для міді – 5 мм, для алюмінію – 7 мм. Дах не повинна мати ізоляційного шару (допускається використання антикорозійної фарби). З рештою металевими поверхнями дах з'єднується арматурою.
Огородження й водостічні труби можуть служити елементами блискавковідводу в тому випадку, якщо їх переріз відповідає рекомендованому.
Допускається встановлення блискавкоприймача на високому дереві, яке має бути на 10-15 см вище даху будинку. Стрижень піднімають над кроною як мінімум на півметра.
Струмовідвід
В якості струмовідводу використовується дріт, перетин якої має становити: для сталі – 50 кв. мм, для міді – 16 кв. мм, для алюмінію – 25 кв. мм. Струмовідвід прокладається по найкоротшому шляху з мінімальною кількістю поворотів під гострим кутом, щоб уникнути розряду між сусідніми ділянками. Розташувати його можна як зовні, так і всередині, під час будівництва будинку.
Заземлювач
Виготовляються заземлювачі зі сталі перерізом 80 кв. мм. При його облаштуванні підготовляють траншею глибиною від півметра та довжиною від трьох метрів. На її кінцях забивають прути з подальшим їх з'єднанням за допомогою зварювання. До конструкції заземлювача приварюють струмовідвід та доводять його до дна траншеї. Заземлювач повинен бути розташований не ближче одного метра до стіни та п'яти метрів до ганку та тротуару.
